Стартувало навчання четвертої групи «Школи Інженерів Порозуміння»
Шістнадцять з понад двохсот претендентів були обрані через багаторівневу тестову систему, щоб розпочати навчання в четвертій групі програми з повною зайнятістю «Школи Інженерів Порозуміння».
Проєкт заснував і виконує ГО Український центр «Простір Гідності» у співпраці з нідерландською миротворчою організацією ПАКС (РАХ). Це вже четверта група поспіль, а до навчального процесу в якості помічників і менторів уперше будуть залучені Інженери Порозуміння першої хвилі — випускники минулих років, які вже мають професійні здобутки — роботу «в полі» у різних регіонах країни, працюючи з трансформацією деструктивних конфліктів у громадах та поширюючи інструментарій Інженерії Порозуміння для зацікавлених організацій. Лідери відбору репрезентують 5 областей Центру, Півдня та Сходу України. Для більшості учасників проєкту — це омріяна і довгоочікувана подія.
Своїми міркуваннями ділиться учасниця «Школи Інженерів Порозуміння» — киянка Аліна Котенко, чия професійна діяльність, зокрема, спрямована на взаємодію з громадами Луганщини та Донеччини: «Я давно поглядала в бік Школи Інженерів Порозуміння, але у мене не виходило поєднати це з роботою. Нині я вибудувала графік таким чином, що можу приділити час, необхідний для навчання. Останні років десять я розмірковувала над тим, як і де можна в Україні вивчитися на миротворця. Я пробувала різні програми, в тому числі фасилітацію, як психолог відвідувала багато навчальних тренінгів. Але після відбірково-навчальної триденної зустрічі у Школі я зрозуміла, — це саме те середовище, яке я шукала. Тому що попри безліч моїх сертифікатів, я всюди якась інакша. А саме тут, сполучається все те, що я знаю, з тим напрямком, у якому мені хочеться працювати! У зв’язку з подіями на Сході, мені дуже хочеться щось зробити для України, для земляків. Бо я бачу як багато ненависті навколо, але за великим рахунком ми всі люди. Я не беру до уваги ті складні випадки, коли люди мають психотичні хвороби і по суті, не здатні контролювати себе і це від них не залежить. Але дуже сумно, коли психічно здорові люди ненавидять одне одного. Якщо в них схожі цінності, то чи не краще разом знаходити способи, щоб реалізація цих цінностей була реальною і відчутною в Україні?».
Музикант-миротворець Григорій Вагапов, також учасник навчання, плекає великі очікування щодо співпраці зі своїми новими колегами, і так само щодо внутрішніх перетворень: «Я вважаю, що мого інструментарію, який я отримав в житті, зараз недостатньо для того, щоб займатися тією діяльністю, якої я прагну».
Навчання в Школі передбачає повну зайнятість учасників протягом року. Перші п’ять місяців буде присвячено інтенсивній теоретичній підготовці. Ненасильницьке спілкування як основу, медіацію, фасилітацію діалогів, техніки переговорів та інші предмети викладатимуть іноземні сертифіковані фахівці, за плечима яких визволення заручників та досвід вирішення складних конфліктів через налагодження порозуміння.
Протягом наступних місяців навчальна група відточуватиме отримані навички на практиці й працюватиме з конфліктними ситуаціями у громадах. За результатами теоретичного й практичного блоків, учасники проєкту здаватимуть два екзамени — проміжний та випускний, і у випадку їх успішного проходження отримають сертифікат із рекомендацією Школи працювати як майстри з налагодження діалогів та неодмінно стануть невід’ємною частиною робочої команди Інженерів Порозуміння та ширшої спільноти миробудівників країни.