«Педагогіка миру» — зерно, посіяне в зрощення діалогу всередині суспільства
Завершився проект «Педагогіка миру», який «Простір Гідності» здійснював у 6 регіонах України разом з Інженерами Порозуміння за підтримки Громадської служби миру (CPS) і Німецького Товариства міжнародного співробітництва (GIZ). За півроку роботи було проведено 65 воркшопів з миробудівних технік, а запитів було близько сотні. Така продуктивність стала можлива завдяки активності десяти Інженерів Порозуміння, які й фасилітували ці освітньо-практичні заходи на запрошення організацій і громад із Запоріжжя, Харківщини, Дніпропетровщини, Донеччини, Луганщини та міста Київ. Головна мета проекту — підтримати неприбуткові організації та громади у їхньому бажанні навчитися виходити з конфліктних ситуацій через налагодження діалогу між усіма зацікавленими сторонами.
Найбільше цікавилися і брали участь у воркшопах соціальні працівники, представники ювенальної поліції, співробітники місцевих органів самоврядування, медичних установ, фахівці, які працюють у напрямку інклюзії, одним словом — ті, хто щоденно спілкується з людьми, які потребують різного роду підтримки, переходячи через складні життєві обставини.
Воркшоп у м. Рубіжне, Інженер Порозуміння Олег Іванов
«На наші воркшопи люди вже чекали, адже перед тим, як отримати підтвердження щодо фінансування проекту, ми провели адвокаційну і підготовчу роботу, поширили інформацію про Інженерів Порозуміння, чим вони займаються і які результати їхньої роботи. Тож, коли ми вийшли „в поле“, ми вже мали чимало запитів на проведення воркшопів», — розповідає координатор проекту від «Простору Гідності» Анна Мальона, — «Спочатку ми запитували наших партнерів — Міністерство соціальної політики України, хто у їх сфері має інтерес до таких заходів і нам порадили йти на периферію, безпосередньо до тих, хто забезпечує надання послуг людям і разом з тим не має доступу до якісного безкоштовного навчання».
Завдяки заощадливому підходу Інженерів Порозуміння і співпраці донора, продуктивність проекту вдалося збільшити на третину — замість 48 запланованих воркшопів вийшло провести аж 65. А отже, більше людей отримали можливість здобути нові знання й навички, щоб по-іншому взаємодіяти в конфліктних ситуаціях, які так часто супроводжують робочі будні.
Воркшоп у Слов’янську
Учасники воркшопів часто самі виснажені і навіть вигорілі через специфіку своєї щоденної тяжкої праці. За словами Інженерів Порозуміння, досить глибокою була робота з освітянами, оскільки вони самі не вислухані, часто — емоційно виснажені, і найперше їм самим потрібна емпатія і розуміння. Через емпатію Інженери Порозуміння налагоджували зв’язок і допомагали інакше поглянути на ті непрості ситуації, з якими вчителі зустрічаються щоденно.
«Для нас також стала несподіванкою майже одноголосна позитивна оцінка від учасників — лише 1–2 % відгуків були нейтральними або відображали певне незадоволення. Отже, ми робимо висновок, що суспільство має інтуїтивний запит на якісно інші підходи до взаємодії у складних і конфліктних ситуаціях, а Ненасильницьке спілкування через кваліфікованого і досвідченого фасилітатора здатне принести полегшення і запропонувати потрібне рішення», — каже Анна.
За свідченнями багатьох Інженерів Порозуміння, воркшопи також стали цінною точкою входу до подальшої фасилітації діалогів у регіонах. Та глибока довіра і взаємодія, які встановилися з громадами та неприбутковими організаціями в процесі роботи часто призводили до продовження співпраці — по завершенню навчання представники громад і НУО зверталися до Інженерів Порозуміння за підтримкою виходу з інших конфліктних ситуацій.
Підсумкова зустріч по проекту з представниками CPS, GIZ
«Педагогіка миру» — це перший завершений проект CPS в Україні, а його позитивні результати дають надію на те, що на досвід проведених воркшопів можна нанизувати суміжні і додаткові навчальні й практичні програми та поширювати цю практику серед інших громад. Андрій Трубчак, Радник з питань розбудови миру «Громадської служби миру» поділився своїми враженнями щодо результатів реалізації проекту:
«Інженери Порозуміння мали велику честь і привілей скористатися комплексною програмою навчання і у них була змога поділитися своїми знаннями, досвідом і здібностями з іншими людьми. Це можливість для них як для тренерів/фасилітаторів спробувати себе в різних ролях і експериментувати з різними темами, підходами, методиками і цільовими групами, а також цей досвід однозначно цінний для учасників у яких була змога ознайомитися з різними аспектами миропобудови і трансформації конфліктів.
Не просто говорити про мир, особливо, коли Україна перебуває в ситуації війни. Але інфраструктура миру охоплює всі рівні суспільства і поєднує шляхи миропобудови для формування платформи з метою конструктивного налагодження відносин між сторонами. Цей багаторівневий підхід відображає інклюзивність, яка кидає виклик традиційним уявленням щодо того, яким має бути офіційний представник сфери миротворчості на будь-якому рівні.
У цьому розумінні, підхід окремих Інженерів Порозуміння, які мають рік інтенсивної підготовки, до роботи з людьми професійних груп (педагоги, соцпрацівники, психологи, фахівці, причетні до створення навчальних програм та інші) є важливим внеском у формування культури миру і ненасильства в українському суспільстві і поступово це переналаштовує соціальну структуру спільноти.
Після участі у груповій рефлексії та оцінці проекту, є відчуття того, що група прагне навчання, подальшого удосконалення навичок, виходячи зі свого досвіду. Хочеться спостерігати за тим, як надалі Інженери Порозуміння будуть інтегрувати освітні елементи у діалогові ініціативи, сприятимуть формуванню мирних ініціативних груп чи комітетів на місцях, а також будуть залучені в різні процеси та структури на рівні громад»
Презентація результатів проекту «Педагогіка миру», зустріч з партнерами