«Простір Гідності» відвідала конференцію ОБСЄ, присвячену темі поширення культури діалогу в Україні

17 грудня 2018

17 грудня представники ГО «Простір Гідності», учасники та випускники проекту Школа «Інженери Порозуміння» взяли участь у міжнародній конференції Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) на тему «Діалог як інструмент державної політики та суспільної трансформації: виклики та перспективи».

Конференція стала платформою для обговорення та аналізу питання масштабу змін у діалоговій сфері в Україні та визначення майбутніх напрямків розвитку діалогової практики. Спільнота медіаторів, фасилітаторів, представники уряду і державних органів, стейкхолдери, зацікавлені у розвитку діалогу і представники міжнародних організацій зібрались під одним дахом, щоб обговорити питання, пов’язані з розвитком культури діалогу в Україні.

Свої виступи та коментарі для учасників конференції представили старший співробітник проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні - Джеффрі Ерліх, Перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України - Юсуф Куркчі, заступник Міністра освіти і науки - Павло Хобзей, директор Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону України - Сергій Шаршов, радник Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Олеся Вольська-Залуська та ін.

У форматі «Відкритого Простору» експерт Інституту Миру та Порозуміння Роман Коваль представив стандарти діалогу і керівництво діалогу для органів місцевого самоврядування. Крім того, заручившись підтримкою науковця, викладача Українського Центру Медіації [kmbs], к. ю. н., PhD Тетяни Кисельової.

У форматі «Відкритого Простору» експерт Інституту Миру та Порозуміння Роман Коваль представив стандарти діалогу і керівництва діалогу для органів місцевого самоврядування, заручившись підтримкою науковця, викладача Українського Центру Медіації [KMBS], к. ю. н. Тетяни Кисільової.

«Вкотре відчула, що мені комфортно в цій спільноті. І в цьому я знаходжу як можливість, так і виклик. Адже потрапляючи в інші умови, важко перемкнутись і усвідомити що десь не так. Важливо працювати в полі. Важлива практика. Важливо говорити про мовний та релігійний конфлікти, важливо розуміти, що є ВПО і воїни АТО. Важливо усвідомлювати, що десь не так. І важливо розуміти, чому діалог має бути частиною загальнонаціональної політики. Вдячна за те, що цей дискурс існує і що я можу бути його частиною… Скільки часу необхідно для якісних змін? Експерти кажуть, від 8 до 15 років. Але через 15 років ми зіштовхуємося з абсолютно новими викликами. Тому я бачу потенціал у роботі із школами і підлітками, котрим цю якість через 15 років формувати і підтримувати» — сказала експертка ІМіП Єлизавета Коваль.

«Діалог, як стратегія, призводить до випрацювання довіри, діалог, як практика — це новий спосіб комунікації. Коли такі відтінки розуміння чуєш не тільки від колег фасилітаторів-практиків, а і від представників міністерств, є надія на системне впровадження та глибше поширення цього методу. Але і в цьому є нюанси. Будь-яка систематизація несе загрози втрати гнучкості й енергії натхнення. Як мінімум 4 міністерства рухаються в напрямку використання методу діалогу для вирішення конфліктних ситуацій: Мінрегіонбуд, Міносвіти, Мінекономіки та МінТОТ. Рівні застосування різні - від особистого до групового. Діалогові групи «лупають ці скалу» вже і без державної підтримки. В деяких малих громадах діалог допомагає налагодженню співпраці й довіри. Однак їм не просто. В оцінці необхідного для змін часу, найбільші оптимісти говорили про мінімум 8 років. А в середньому - 15. Це приблизно час зміни одного покоління. Оптимістично сподіваємось, що наступне покоління буде мудрішим», — поділилася враженнями експерт, заступниця голови партії "Демократичний Альянс" Зоя Буйницька.

_{За матеріалами сайту Інституту Миру та Порозуміння}