Отець Крис: «Якби Маршалл був тут, думаю, він теж би радів, що таке відбувається»

У травні учасникам Школи «Інженерів Порозуміння» проводив тренінг з Ненасильницького спілкуванню сертифікований тренер зі Шрі-Ланки, отець-єзуїт Кристлін Раджердам. Це його другий приїзд в Україну. Перший відбувся у квітні на запрошення ГО «Простір Гідності». Вдруге відвідати Україну і поділитися досвідом ННС, його запросили керівник програми Школи «Інженерів Порозуміння» Олена Ганцяк та головний тренер, координатор навчальної частини Карл Плеснер.

Впродовж двох днів о. Кріс проводив тренінги з учасниками Школи «Інженерів Порозуміння». У заключній частині тренінгу відповів на питання учасників. Подаємо деякі з них.

ЩО ТАКЕ НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ

ННС — це подорож довжиною в життя. Його називають по-різному: шляхом самореалізації, самоусвідомлення, самоприйняття, шляхом до просвітлення, у християнстві — святості.

Що в ННС є фундаментальним, засадничим — це відкритість до зв’язку завжди, постійно. Те, що вас підтримує у стані ННС. Це речі, які турбують багатьох людей. Це все стосується людських стосунків. Щось йде не так і хочеться втекти, забратися звідти, а ННС заохочує повертатися. І знову пробувати налагоджувати зв’язок. ННС може бути надзвичайно корисним у моїй, вашій країні в час, коли потрібно підтримувати, відновлювати зв’язки.

Духовні науки

Справа побудови миру — це маленькі кроки. У часі, в якому живемо зараз, важливо бути відкритим до цього процесу. В наш час, коли не має заборон, відкривається багато мудрості, духовні скарби доступні людям. А це значить, що нам потрібно не забувати про свою духовну науку, а ще більше заглиблюватись у неї.

Коли ви маєте відкритість до пізнання інших духовних наук, це означає, що ви хочете краще розуміти, поглиблювати свою традицію.

Це також є і єзуїтськими традиціями.

Моя мова — тамільська. Нею говорять у південній Індії. Перший словник моєї мови був написаний християнськими місіонерами з Італії. Наприклад, Орден єзуїтів. Вони, коли їдуть у свої місії, насамперед заглиблюються у культуру і традиції народу, на території якого вони є.

Кожна традиція має свої духовні традиції, свою мудрість. Вони не заперечують один одного.

Коли ви відкриті, ви знаходите спільне у різних духовних скарбницях. Можливість бути відкритими і вивчати різні духовні традиції, насправді, може бути правдивим шляхом у практиці вивчення ННС.

Шлях самоприйняття, самоусвідомлення описаний в буддизмі, ісламі, християнстві. Ці надбання використовуються в ННС. Все залежить від того, що кому ближче.

Ми говорили про те, як в наше життя приносити практику співпереживання. Співпереживання це не те, що ми практикуємо, а те, що ми відкриваємо у собі, те, що є інтегральною частиною нас.

Для мене, наприклад, є визначними духовні практики під час навчання ННС. У найпростішій формі це може бути, скажімо, хвилина мовчання.

Як досягти внутрішнього спокою

Релігійна людина сильніше, краще практикує ННС. Коли вона є дійсно релігійною. Яка розуміє слова Ісуса, який сказав, що ви маєте знову стати дітьми, щоб увійти в Царство Небесне. В цьому сенсі — це є перевагою. Але не кожен, хто практикує релігію, дійсно вірить.

Наприклад, у мене на Шрі Ланці є буддистські монахи, які не вбили би і комаху. Але вони не засумніваються, щоб зруйнувати якийсь храм. Тому складно сказати, хто з нас є по-справжьому релігійною людиною.

Коли ви починаєте практикувати в ННС традиційні речі, то розумієте наскільки вони є глибинними, чому були потрібні людству. Ви можете до них повернутися, бо вони є, вони існують. Нащо придумувати щось нове, коли в кожній культурі є своя традиція відновлення.

У нас є чотки. Чотки — це Ісусова молитва, яка повторюється. Це моє натхнення у частинці Біблії, де сказано: моліться безперервно. Коли цю Ісусову молитву заснували, були запитання: як можна молитися безперервно?

Я тоді просто зрозумів, що коли повторюєш зі стуком серця, то починаєш знаходити центр і знаходиш мир.

Ще я роблю йогу, що співпадає з традицією мого регіону. Це — тілесна практика.

В інших традиціях, скажімо, в ісламі є спеціальний танець. Є різні шляхи.

Я би вам порадив знайти свій.

Можна використовувати ведення щоденника. У нас є щоденник подяки. Щоби пізнавати свої благословення в житті. Пізнавати і проживати. Це приносить розуміння і віру в житті.

Може бути дуже багато шляхів, як прийти до розуміння власного життя.

Про духовність

Для мене духовність — це пошуки розуміння життя і пошуку місця, де є дух. І що вам допомагає, вас веде — це я називаю духовністю. Коли ви слідуєте ритуалам і традиції без змісту, а суто за формою — це не допоможе вам в пошуку духовності. Коли я був на шляху єзуїтської освіти, то перші два роки, коли перевіряєш, чи монаше життя тобі підходить, стаєш на коліна у присутності братів-єзуїтів і вони дають тобі зворотній зв’язок. Вони кажуть, що ти робиш не так і що треба змінити. Це в принципі подібно до того, що в ННС називають зворотнім зв’язком. І коли я заглиблювався в роздуми про цю єзуїтську практику, то почав розуміти, що саме цей зворотній зв’язок не для того, щоб вказувати, що ти робиш не так, цей зворотній зв’язок допомагає тобі відкрити, що є цінним і дуже важливим, що ти в іншому бачиш привабливим і чудовим. Ти цього раніше не бачив.

У християнстві є така практика — сповідь. Для мене — це налагодити зв’язок з іншою людиною. Це слухати і рефлектувати зворотно, тобто казати, що ти чув. Коли використовувати ННС, то воно відкриває вам новий зміст. Коли людина це практикує, вона по — іншому починає розуміти, що стається. ННС допомагає ще раз відкрити свої традиції, свої практики, права. Чи свої ритуали, наприклад, в релігії, знайти там правдивий зміст, який часом губиться за формою.

Є у єзуїтських монахів іспит сумління, іспит совісті. 15 хвилин молитви посеред та у кінці дня. І це має робити кожен монах. Ця молитва дуже сакральна і важлива в традиції єзуїтів. Засновник Ордену Єзуїтів Ігнатій Лойола говорив, що коли колись Орден заборонять, а він був заборонений, то лише 15 хв потрібно, щоб відновитися.

За ці 15 хвилин, які ви витрачаєте на молитву, ви бачите, де ви впали, де ви не так пішли.

Прощення

Життя таке, що у нас є проблеми з тими чи іншими людьми. Нам завдають шкоди, ми завдаємо шкоди, нам важко примиритися, відновити це як в особистому житті, так і в національному вимірі.

Зараз у Шрі-Ланці з тим дуже складно. Кажуть, що зараз у нас мир, але який це мир, коли не прийшло примирення між ворогуючими сторонами. І вони все ще намагаються з’ясувати, яким чином проводити це примирення.

Зараз дивляться на те, чи ННС може запропонувати їм ефективний шлях.

Примирення є в традиціях багатьох народів.

Прощення як усвідомлення того, що насправді нема що прощати. Як до того місця дійти? Коли вам людина завдала великого болю, то як дійти до того місця, коли ви розумієте, що не має за що її прощати?

В ННС ми знаємо, як це робити, щоб прийти до глибшого розуміння, що насправді сталося — через емпатію і самоемпатію. І через 4 кроки, через розуміння, прийти до прийняття іншого. І не для того, щоб вони стали такими, як ви хочете, а прийняти їх такими, якими вони є.

Є така медитація, яка називається любов і доброта.

Наприклад, є хтось, з яким ви не можете примиритися. Хтось завдав вам великого болю. І ви цей біль тримаєте у себе в думках.

Я живу в буддиській країні, тому мені природньо використовувати деякі практики, притаманні їй.

Правила цієї медитації дуже чіткі і визначені.

Якщо у вас є людина, яка завдала вам великого болю, ви починаєте з тої людини, яка вам подобається, яку ви любите. Ви неначе уявляєте себе в її присутності у своїх думках, її благословляєте, щоб вона була в мирі, щоб у неї не було проблем.

А тоді берете людину, яка нейтральна у вашому житті. І ви також тримаєте її в думках, також даєте добрі побажання, благословення.

А тоді згадуєте когось, хто завдає вам якісь проблеми і також благословляєте на добро.

Нарешті доходите до людини, з якою ви не можете примиритись. Коли ви повторюєте цю медитативну вправу, то зможете утримувати у своїх думках. Ви можете її благословити і побажати добра. Звичайно, якщо ви не можете навіть про неї думати, тоді не робіть цю вправу.

Я цю практику роблю. Це не значить, що ви потім можете приходити до людей, яким простили і з ними миритись. Вони якось так чудодійно до вас самі приходять. Можна спробувати це.

Є речі, які ми можемо проексперементувати самі.

І те, що в ННС є фундаментальне, засадниче — це відкритість до зв’язку, завжди, постійно. Те, що вас підтримує у стані ННС. Це речі, які турбують багатьох людей. Це все стосується людських стосунків. Щось йде не так і хочеться втекти, забратися звідти, а ННС заохочує повертатися і зустрічатися. І знову намагатися налагоджувати зв’язок. Це надзвичайно важливе значення ННС. Воно може, яке може бути дуже корисним в моїй країні в час, коли потрібно підтримувати, відновлювати зв’язки.

ЕМПАТІЯ

Емпатії не завжди потрібна мова. Емпатії потрібне ваше серце, доступ до вашого серця.

Знайте, що доброта, емпатія — це хвиля. Її не обов’язково потрібно передавати через мову. Інколи кажуть, що слова — це 5–10 відсотків того, що ви висловлюєте. А інша частка — це зв’язок, який може бути тихим.

Буває, що вам хочеться дати емпатію, але не можете підібрати слів. Тоді не потрібно говорити. Є безслівна емпатія, емпатія серця. Це базова, засаднича річ в ННС. Основна мета надання ННС — налагодити зв’язок через вашу другу природу. Коли біля вас є людина добра, ви завжди можете це відчути, навіть, якщо вона мовчить.

Практика емпатії набувається регулярно і повільно, щоб стати вашою другою природою.

Коли людина падає на вулиці — це природньо, що хтось зразу ж підбігає допомогти. Оце для мене як емпатія. Ви ж не думаєте, чи підійти чи ні, чому він впав, наскільки йому боляче.

Це все стосується мови серця.

ВРАЖЕННЯ

«Твориться якась магія», — сказав під час виступу о. Кріса один з учасників Школи. Думається, що можна більше і не писати.

Прошу розповісти о. Кріса про свої враження від перебування у Школі, про його інші практики.

«Часто я навчав людей в одному місці впродовж 10 днів. Це були вчителі, юристи, лікарі. Вони вчились, як використовувати концепти ННС і як їх перекладати на мову буденного спілкування. Є різні типи людей. Частина з них вивчила ННС і використовувала у щоденному житті, а частина пішла на курси просто з цікавості, а потім просто забула про ННС. Деякі ж стали сертифікованими тренерами», — сказав о. Кріс.

Відносно Школи «Інженерів Порозуміння», то о. Кріс наголосив, що перебування учасників в одному просторі впродовж довгого часу дозволяє більше попрактикуватися у ННС. Саме життя підлаштовує учасникам всякі випробовування, які вони намагаються вирішувати методами ННС.

І підсумував: «Якби Маршалл був тут, думаю, він теж би радів, що таке відбувається».

«Твориться якась магія», — сказав під час виступу о. Кріса один з учасників Школи»

«Ми дуже раді, що о.Кріс міг приїхати цього разу. Це вся складова по темі ННС і це те, чого ми не могли пропустити. І чому б ми не могли запропонувати нашій спільноті те, що  повязане з ННС.

Для мене є це підгрунтя, яке собі можна знати, для того, щоб потім обирати. Я рада, що це вийшло», — підсумувала Олена Ганцяк-Каськів.

Коротка довідка про о. Кристліна Раджердама

Отець Кріс народився у 1943 р. в місті Баттікалоа, що на східному узбережжі Шрі-Ланки у багатодітній сім’ї.

У юному віці прийняв християнство, його католицьку гілку. Впродовж 14 років проходив вишкіл у єзуїтській школі. Вивчав класичні мови, філософію, проводив духовні практики, потім була посвята у священики.

Отримав ступінь бакалавра з теології. У США, в державному університеті Огайо захистив докторську з комунікацій..

Отець Кріс вчителював, згодом став парафіяльним священиком у Шрі-Ланці. Започаткував комунікаційний центр, де друкували журнали, готували радіопрограми. Вони відтворювались на національному радіо.

У 1983 році у Шрі-Ланці почалась тридцятирічна війна, яка з перервами тривала до 2009 року. Один із священиків був убитий. Отцю Крісу запропонували переїхати в Огайо, де він і захистив докторську дисертацію.

У США перебував з 1990 по 1997 роки. Там зустрівся з Маршаллом Розенбергом, засновником методу Ненасильницького спілкування (ННС). Тоді він зрозумів «що має з чим повернутися у Шрі-Ланку», де продовжувалася війна.

У Шрі-Ланці в університеті викладав комунікації. Став деканом, а згодом ректором університету.

Заснував будинок для дітей-сиріт, де навчав їх ненасильницькому спілкуванню.

Міжнародний сертифікат тренера по ННС отримав у Швейцарії. У 1997 році відбувся перший профорієнтаційний тренінг з Маршаллом Розенбергом. З Маршаллом о. Кріс відбув 15 тренінгів.

В якості сертифікованого міжнародного тренера їздить по всьому світу.

За матеріалами Данути КОСТУРИ