Марк Лоусер: «Сьогодні в Америці до 90% операцій з визволення заручників ведуть через перемовини»
Більшість кризових ситуацій правоохоронці можуть вирішити без застосування сили, через діалог і розмову – переконаний переговорник із США, лейтенант і тренер Школи Інженерів Порозуміння Марк Лоусер. На запрошення ГО «Український центр ненасильницького спілкування та примирення «Простір Гідності» він провів дводенний тренінг для українських правоохоронців, передусім, для співробітників відділів превентивної комунікації (так звана «Поліція діалогу») та інших структурних підрозділів МВСУ.
Провідна ціль «Простору Гідності» – зміцнення спроможності українського суспільства працювати з насильницькими конфліктами будь-якої складності та переводити їх в русло конструктивних процесів, а також зміцнювати Україну як демократичну державу і на основі цього сприяти формуванню кращих стандартів життя громадян. Саме для цього Марк Лоусер вчетверте приїздить до України на запрошення Простору Гідності таі ділиться своїми знаннями й напрацюваннями щодо того, як можна у мирний спосіб вирішувати небезпечні кризові випадки, як то ситуації із захопленням заручників, спроб вчинення самогубства та ін.
«Ми радіємо з того, що можемо привозити в Україну міжнародних тренерів-практиків. І цікаво, що від них часто також чуємо, що вони й самі хочуть повертатися і не лише ділитися своїми знаннями та досвідом, але й повчитися місцевим експертизам, що набули різні професійні групи миробудівної сфери України останніми роками, як наприклад Поліція діалогу. Ми, організатори цього тренінгу, сподіваємося, що отримані тут знання допоможуть вам у службі. Марк Лоусер, поліцейський із вишколом «морського піхотинця» має великий практичний досвід, що бере свій початок з тих перехідних часів, коли Америка переходила на ведення діалогу замість застосування сили», – зазначила голова «Простору Гідності» Олена Ганцяк-Каськів на початку тренінгу. І додала, що з поліцією організація співпрацює вже півтора роки і цього разу запропонувала правоохоронцям самостійно обрати тему навчання, яке найбільш цікавить їх. Це виявилась протидія суїциду і перемовини з тими, хто бере людей у заручники.
Радник Міністра внутрішніх справ Юрій Тандіт зазначив у своєму вступному слові, що комунікація з людьми в кризових ситуаціях повинна містити в собі і складову реабілітації. «Важливо вести переговори, але й адаптувати їх з огляду на причини, які призвели до критичної ситуації. Марк – неймовірна людина, передусім практик, і тим цінні його приклади з життя, з яких можна багато чому навчитися".
За словами ж самого Марка Лоусера, попри те, що до переговорів в Америці вдаються у 90% випадків захоплень заручників, ця практика з’явилась не так давно – її започаткували у 1973 році. Цьому передували визволення заручників із застосуванням сили, а результат таких дій – убиті захоплювачі, але також нерідко гинули самі заручники та поліцейські. Американські перемовники, які визволяють заручників, упевнено стверджують і доводять це на практиці – результат їхньої роботи перетворює такі ситуації на беззастережну мирну капітуляцію, внаслідок чого ніхто не гине.
Марк великою мірою розвивав напрямок перемовин в поліції США з самого початку. Найдовший його особистий переговорний марафон тривав 31 годину, а найтриваліший з тих, які відомі йому – 15 діб. Тренер відзначив витримку і терплячість як важливу умову для перемовницького процесу: «Складнішими є ті ситуації, де підозрюваний не йде на контакт і мовчить. Набагато краще, коли людина кричить на мене – я можу тримати зв’язок і спостерігати її стан. Слова не ранять мене особисто, коли я при обов’язку - людина кричить на мундир, а не на мене персонально. І сперечатися в кризові моменти чи змушувати людину слухати якісь вказівки – це не те, що їй потрібно. Слід пам’ятати, що в такому стані людина має бажання поділитися історією, і переговорнику важливо дати це їй зробити, вислухати».
З-поміж іншого Марк Лоусер поділився тим, на що варто звертати увагу переговорникам під час бесіди, які чинники можуть натякати на небезпеку чи ескалацію ситуації, а також абсолютно серйозно відповів на напівжартома поставлене питання, чи повинен переговорник мати при собі валізку з першим необхідним, коли починає процес. Марк розповів, що носить з собою сигарети, хоча сам їх не палить. Але вони призначені для інших, і одного разу кризову ситуацію, в якій підозрюваний вимагав чималу суму грошей і гелікоптер, вдалося «сторгувати» до цигарки і гарантій, що ніхто не завдасть шкоди захоплювачу, коли той вийде.
Після завершення 2-охденного тренінгу Марк Лоусер поділився, що працювати з українською поліцією нині для нього було не складно, а навпаки легко і дуже цікаво. Він відзначив добру підготовку українських правоохоронців, розуміння в темі та багатий власний досвід.
Частина учасників тренінгу на навчанні від «Школи Інженерів Порозуміння» не вперше. Кажуть, отримані знання в той чи інший спосіб допомагають на практиці.
Ользі Гвоздовій, співробітниці Департаменту оперативної підтримки, навчання дуже сподобалося: "У випадках, коли ціною може стати чиєсь життя – треба бути особливо пильним. У роботі поліцейського ти ніколи не знаєш, як може скластися ситуація і які знання знадобляться для цього. Тренер ділився своїми практичними напрацюваннями, даючи нам тим самим розуміння, як можна діяти, коли ми спілкуємося людиною, яка перебуває в кризовому стані, коли вона може зашкодити собі, а також оточуючим. Може бути так, що ціна нашої роботи – саме життя, і не бути обізнаними в цій сфері надто ризиковано! А якраз те, чим ділиться з нами Марк, додає упевненості – ти ніби маєш за собою такий "рюзкачок" знань, і тобі легше вирішити якісь питання".
Зі свого боку Олена Ганцяк-Каськів наголосила, що для організації є важливим напрямок поширення і практичне застосування діалогу замість насильницьких методів вирішення конфліктів. А особливо – підтримка профільного підрозділу Діалогової поліції.
Довідково: Марк Лоусер – ветеран морської піхоти США. 25 років пропрацював в Офісі шерифа округу Вебер (м.Огден, штат Юта). З 2002 року інструктор з ведення кризових переговорів, зокрема у випадках із захопленнями заручників. Має досвід проведення переговорів з людьми, які страждають на психічні захворювання та навчає цьому співробітників правоохоронних органів. У 2012 році отримав нагороду «Переговорник року» за версією Асоціації офіцерів тактичної групи штату Юта. З «Простором Гідності» співпрацює з серпня 2017 року як міжнародний тренер Школи «Інженери Порозуміння».