«Люди інтуїтивно шукають щирості і прийняття»
2 жовтня світ відзначає День ненасильства.
Міжнародний день ненасильства світова спільнота відзначає щорічно 2 жовтня, у день народження Махатми Ганді, національного героя Індії, борця за незалежність країни. В Україні ідеї ненасильницького спротиву мають свою традицію: до таких можна віднести «Революцію на граніті», «Помаранчеву Революцію» і великою мірою ідеї, з якими спочатку вийшли на вулиці учасники «Революції гідності».
Нині, за словами директорки Центру досліджень медіації та діалогу НаУКМА Тетяни Кисельової, в Україні налічується зо три десятки організацій, чия діяльність спрямована на вирішення конфліктів у ненасильницький спосіб. Медіація в країні з’явилась 25 років тому, за цей час близько 10 тисяч людей пройшли відповідне навчання і здобули фахові навички.
Методики, за якими працюють випускники різних курсів та навчальних закладів — різні, але всі вони спрямовані на те, щоб виявити глибинні причини конфлікту і трансформувати ситуацію таким чином, щоб обидві сторони глибинно прийняли її вирішення і зробили для цього низку добровільних кроків.
Навичками медіації, фасилітації діалогів, а також кризових переговорів та Ненасильницького спілкування за методикою американського вченого-психолога, Маршалла Розенберга послуговуються в своїй діяльності випускники «Школи Інженерів Порозуміння». За чотири роки існування проекту, який виконує в країні ГО «Простір Гідності», сертифікат «Інженера Порозуміння» отримало 27 випускників. За плечима кожного — майже півроку теорії, і трохи більше практичної роботи «в полях» — з перетворення конфліктів та зниження соціальної напруги усередині громад. Їм вдавалося вивести на стежку порозуміння і співпраці батьків учнів і адміністрацією шкіл, комунальні установи і споживачів їхніх послуг тощо. Але, зізнаються самі «Інженери», вони несуть свої знання і навички також і в щоденному житті, і ці історії часом про неймовірні людські трансформації і навіть порятунок життів.
— Одного разу мені зателефонувала жінка, яка сказала, що мій номер їй дали в «непростий життєвий момент», — ділиться досвідом «Інженер Порозуміння» Олег Іванов, який мешкає у Сєвєродонецьку і працює з громадами Луганщини. — Я не мав змоги одразу говорити з нею, бо був зайнятий, але тембр голосу спонукав мене відтелефонувати. Як я вже з нашої бесіди зрозумів, жінка була на межі самогубства, вона говорила, що не хоче більше жити, але головне, чого вона потребувала в той момент, щоб її вислухали. І я просто став одним великим вухом для неї, а на її запитання «Чому ви це робите, навіщо ви мене слухаєте?» я відповів — «У мене достатньо часу для вас». Коли минуло півтори години нашої бесіди я почув перші світлі нотки в голосі жінки, а тоді й несміливий сміх. Після того ми говорили ще хвилин 30 і наприкінці розмови жінка вже розповідала про те, які кумедні ситуації траплялися з нею в житті і сміялася, згадуючи різні епізоди. Увечері я отримав дві короткі смски від неї «В телефонній книзі я записала тебе як „Олег Щастя“ і „Дякую. Лягла спати щасливою“.
Нині під Києвом розпочала своє річне навчання четверта група майбутніх „Інженерів Порозуміння“, куди відібрали 16 із 200 претендентів. За словами Олени Ганцяк-Каськів, Голови та співзасновці ГО „Простір Гідності“ і керівника проекту в Україні, цікавість до проекту і до методики Ненасильницького спілкування — колосальна.
— Складається враження, що люди інтуітивно шукають прийняття і співпереживання, чого ми і навчаємо наших Інженерів. Адже одна з передумов для їхньої праці у конфліктах, а це підтримка громад у мирному вирішенні деструктивних конфліктів, — створити простір, наповнений безпекою, емпатією і свободою для усіх учасників процесу, де буде місце для висловлення емоцій, болей кожного. І якщо цей простір створити бережно і уміло, забезпечившиу ньому процес діалогу — то люди самі зроблять те, що ми називаємо перетворенням протистояння та боротьби в порозуміння, а часто навіть у співпрацю і дружбу. Ну і звичайно за цими процесами стоїть майстер, який часто невидимо, ніби той керманич у стрімких гірських водах, направляє комунікативні дараби у потоки, які ведуть до розпізнавання спільної людяності, — метафорично порівнює Олена. — В Україні сьогодні нам конче треба мати таких майстрів побудови миру, і я вірю, що тоді не лише буде більше згуртованості і сили в країні, але і той, хто ззовні хоче нас розділити, навряд чи зможе зробити це легко.
Махатма Ганді, чиї ідеї знайшли єдності і ненасильства підтримку серед великої кількості послідовників і за тим, відіграли ключову роль в здобутті незалежності Індією, говорив про чудесну дію співпереживання: „Закон любові діє, як діє закон гравітації, незалежно від того, приймаємо ми це чи ні. Так само як учений творить чудеса, по-різному застосовуючи закон природи, так і людина, що застосовує закон любові з акуратністю вченого, може творити ще більші чудеса“.
Оригінал статті на «Голос України»