Інженери Порозуміння очима мешканців деокупованих сіл і селищ України

Хто такі Інженери Порозуміння? Яка їх дія у громадах? Найкраще розповідають самі мешканці деокупованих громад, що безпосередньо свідчать працю Інженерів Порозуміння, коли ті приїжджають у їхні віддалені домівки, континентальне сполучення з якими після руйнації часто ще не відновлене.

У одному з коротких відео Простору Гідності мешканець деокупованої Гути-Межигірської Самандар ділиться – хто для нього Інженери Порозуміння?

Під час окупації Гути-Межигірської його будинок було майже повністю зруйновано, та він не загубив надії й активно вкладає енергію у відновлення не лише своєї оселі, а й добростану своєї громади. Коли команда Інженерів Порозуміння Київщини діставала для сільського Будинку культури піаніно, Самандар дуже допоміг і з місцевими комунікаціями, і з розвантаженням.

Інженери Порозуміння, як фахівці з розв’язання соціальних конфліктів мирним шляхом, розширили сьогодні свій інструментальний арсенал практичного миробудування і працюють у потерпілих від війни громадах, починаючи з самого низового рівня — стабілізаціі психоемоційного стану її мешканців, або, простішими словами, – супроводжують повернення мешканців деокупованих територій в мирний ментальний стан щоденного життя. Вони сьогодні також допомагають скоординувати громади із тими, хто може забезпечити їх базові запити у сфері послуг, культури, гуманітарної дії та ін. На своїх Мобільних Хабах то привезуть у громаду перукарів, то фахівців із психотравми, і навіть дістануть фортепіано чи баян у місцевий Будинок культури, щоб реабілітація відбувалася і через пісню та рух!

Сучасна Інженерія Порозуміння сьогодні така, і ми будемо більше вам про це розповідати, бо хочемо, що б ви, як і ми були свідками практичного втілення того, що у текстах концепцій звучить як «відновлення соціальної тканини» або «підвищення соціальної згуртованості суспільства». Ми це називаємо практичним миробудуванням.

Запрошуємо переглянути коротке відео на Youtube каналі Інженерів Порозуміння!

^{Простір Гідності у співпраці з Інженерками Порозуміння Мариною Кравченко, Світланою Бондаренко та журналісткою Танею-Марією Литвинюк.}