Зіткнення з сусідом. Історії застосування ринципів ненасильницького спілкування Хагіт Ліфшиц

8 липня 2017
Зіткнення з сусідом. Історії застосування ринципів ненасильницького спілкування Хагіт Ліфшиц

Хагіт Ліфшиц – сертифікована тренерка з ненасильницького спілкування з Ізраїлю, яка нещодавно вівдідала Київ в рамках навчальної програми «Інженери Порозуміння», що проводить ГО «Простір Гідності». Хагіт є професійним фасилітатором діалогу, практикує і навчає медіації в судовій системі. З 1996 р. працює з палестинцями та ізраїльтянами, фасилітуючи процес діалогу на основі ННС між різними полікультурними і полінаціональними конфліктуючими групами.

Ми публікуємо її історії застосування принципів ненасильницького спілкування у різноманітних життєвих ситуаціях, які вражають своєю щирістю.

Більш як два роки ми були затятими ворогами. Суперечка щодо того, як розташувати наші паркувальні місця, через декілька днів після нашого поселення в новому будинку переросла у велику сварку між нами і нашим сусідом. Було сказано багато різких слів, котрі ми використовуємо, коли трагічно намагаємося виразити свої незадоволені потреби… Я просто довірилася процесу. Тижні роботи з ННС не допомогли мені ефективно справитись з цією ситуацією. Я намагалася зрозуміти, чи цей процес справді може спрацювати у «реальному житті»… На щастя, саме у той час Маршал Розенберг активно працював, навчаючи ізраїльську поліцію навичкам ненасильницького спілкування, і я намагалася взяти стільки, скільки зможу, і просто довірилася процесу.

Якось, піднімаючись сходами, я зустріла сусіда, і, як це траплялося багато разів раніше, він кинув прокльон у мою сторону. Але я натомість зробила дещо досить несподіване. Я зупинилася, поглянула на нього і сказала: «Ви почуваєтесь нещасним через те, що Ви – наш сусід, адже хотіли би, щоб ми поводилися інакше по відношенню до Вас?» Мій намір і фокус були зосереджені повністю на його почуттях і потребах, і я несподівано змогла вимовити те, що відверто і щиро виражало суть наших стосунків.

Мати вас за сусідів – це катастрофа!

Він зупинився, обернуся до мене зі здивованим виразом і сказав: «Так, я дуже нещасний! Це катастрофа мати вас за сусідів!» Тоді я відповіла: «Що ж, можливо, варто знайти час і місце, щоб поговорити про це?» Він дивився на мене, ніби намагаючись зрозуміти, чи не використовую я якийсь новий спосіб маніпуляції…

Трохи згодом він сказав: «Знаєте що? Гаразд, давайте поговоримо!» Звучало так, ніби він випробовує мене… Я сказала: «Добре, поговоримо. Ви вирішуєте, коли і де, гаразд?» І він миттєво відповів: «У мене вдома цього вечора, після того, як я вкладу дітей спати. Ви прийдете?» Я відповіла: «Так!»

Рівно о восьмій годині я постукала в їхні двері. Його дружина була на пробіжці. Він зустрів мене з кавою і печивом, сів і почав розказувати мені свої скарги і критику щодо нас. Більш як 30 хвилин я лише слухала, концентруючись на його почуттях і потребах, не промовивши ані слова.

Потім, коли він зупинився, я сказала: «Перед тим, як я дам відповідь, я хотіла б сказати, що почула від Вас. Вас це влаштовує?» Він відповів ствердно. Я хочу, щоб Ви знали, яким хорошим сусідом я можу бути!

Тоді в розмові з ним я повернула йому його почуття гніву, розчарування, розпачу, дискомфорту й відсутності зв’язку, а також його потреби в хороших стосунках із сусідами, певному рівні якості життя й добробуту в його новому домі, дружбі з іншими і вкладі в життя. Він почувався здивованим, розчуленим і натхненним. І сказав таке: «Я хотів би, аби Ви знали, який я щедрий зі своїми друзями! Я хотів би, аби Ви помітили, яким хорошим сусідом я можу бути!» Тоді я сказала: «Отже, Ви хочете, щоб я визнавала вашу великодушність і бажання давати від серця?»

Та розмова була чудом для нас обох: я відчула, що це може працювати у справжньому житті, а не тільки на тренінгах… Потім прийшла його дружина. Вона побачила мене і зробила крок назад. Вона була занепокоєна тим, що побачила мене у їхній вітальні… Сусід звернувся до неї: «Заходь, заходь, сідай з нами». А потім повернувся до мене і сказав: «Чи не могли б Ви поговорити з моєю дружиною так, як говорили щойно зі мною?»

Оригінальне джерело статті – офіційний сайт Хагіт Лівшиц

Переклад статті  – читати статтю повністю

Дивіться також